В роботі розглядаються сучасний стан проблеми класифікації та поводження з медичними відходами в регіонах України. Показано, що поняття «медичні відході» в Україні законодавчо не визначене, немає єдиного підходу до класифікації та принципів поводження з ними. Пропонується виділяти медичні відходи лікувально-профілактичних установ гуманітарної і ветеринарної медицини, комунально-побутового сектора, а залежно від їх епідеміологічної небезпеки і складу обґрунтовувати принципи поводження.
1. СанПиН 2.1.7.728-99. Правила сбора, хранения и удаления отходов лечебно-профилактических учреждений. – М., 2010. – 12 с.
2. СанПИН 2.1.7.2790-10. Санитарно-эпидемиологические требования к обращению с медицинскими отходами. – М., 2010. – 18 с.
3. Гуріна І.В. Аналіз сучасних підходів до класифікації медичних відходів в Україні/ І.П. Гуріна // Ліки України.- 2014.- №4 (21). – С. 51-54.
4. Проданчук М.Г. Класифікація медичних відходів з ураху-ванням факторів небезпеки в проекті ДСанПіН «Правила поводження з медичними відходами»/ М.Г. Проданчук, Л.І. Повякель, О.О. Бобильова, С.П. Бережнов // Сучасні проблеми токсикології. — 2012. – № 1. – С. 57–68.
5. Проць Н. Медичні відходи: небезпека чатує на нас/ Н. Проць// Екологія. Право. Людина.- 2013. – № 19–20 (59–60). – С. 103-116.
6. Салманов А. Медичні відходи як резервуар збудників інфекцій /А. Салманов// Практика управління медичним закладом.- 2012. – № 10. – С. 53-63.
7. Попович О.Р. Проблема утилізації небезпечних медичних відходів (на прикладі України та Польщі) / О.Р. Попович, Ю.Й. Ятчишин, М.С. Мальований, І.М. Яворівська, Н.Ю. Вронська //Вісник Львівського національного універ-ситету «Львівська політехніка»: Хімія, технологія речовин та їх застосування, 2008. – № 622. – С. 60-63.
8. Отходы учреждений здравоохранения: современное состояние проблемы, пути решения / Под ред. Л.П. Зуевой. – СПб., 2003. – 43 с.
9. Боравский Б.В. Справочное руководство по обращению с отходами лечебно-профилактических учреждений /Б.В. Боравский, Т.В. Боравская, К.С. Десяткова – М.: ООО «Мир Прессы», 2006.- 432 с.
Ми представляємо новий загальний апарат аналізу, обробки та прогнозування характеристик часових рядів концентрацій забруднюючих речовин для типових гідроекологічних систем, що схематично включає наступні блоки і рівні досліджень:
а) Загальний якісний аналіз динамічних особливостей завдання еволюції типових гідроекологічних систем (у тому числі, якісний аналіз з погляду звичайних диференціальних рівнянь “, Арнольд-аналіз»);
б) перевірка на наявність хаотичних (стохастичних) особливостей, елементів, режимів (тест Готвальда-Мельбурна , метод кореляційної розмірності);
в) Дослідження фазового простору (вибір часу затримки, визначення простору вкладення методами і ал-горитмами кореляційної розмірності і помилкових найближчих сусідніх точках) ;.
г) Визначення ди-намічних інваріантів хаотичної системи (обчислення глобальної розмірності, показників Ляпунова; визначення розмірності Каплана-Йорка dL і середнього межі передбачуваності Prmax на основі вдосконалених алгоритмів ;.
е) нелінійний аналіз і прогноз (прогнозування) динамічної еволюції систем Останній блок дійсно включає в себе нові (в теорії гідроекологічних систем та охорони навколишнього середовища) методи та алгоритми нелінійного прогнозування , такі як методи прогнозованих траєкторій, формалізм випадкових пропагатор, нейромережеві алгоритми, Ренорм-аналіз з блоками поліноміальних апроксимацій, вейвлет-розкладів і т.д.
В статті розглядаються причинно-наслідкові зв’язки процесів формування умов шельфової водної екосистеми за 30 річний період для можливості виявлення тенденцій їх мінливості. Встановлено збільшення фонових концентрацій міді, свинцю і нікелю на два порядки величин в донних відкладеннях шельфу за період з 1991 по 2013 рр. в порівнянні з 80-ми роками минулого століття.
Проаналізовано зарубіжний досвід класифікацій та охорони особливо цінних земель. Запропоновано розподіляти землі сільськогосподарського призначення за п’ятьма категоріями цінності сільськогосподарських земель (далі КЦСЗ) за певними критеріями. Визначено на них види дозволеного використання та орган державної влади, що розпоряджається. На прикладі Ізмаїльського природно-сільськогосподарського району проведено угрупування ґрунтів земель сільськогосподарського при-значення за категоріями цінності земель.
Розвивається вдосконалений узагальнений підхід до аналізу та прогнозування нелінійної динаміки хаотичних систем, заснований на методах нелінійного аналізу і нейронних мереж. В якості об’єкта дослідження виступають гідроекологічні системи (часова динаміка забруднення). Використання інформації про фазовий простір при моделюванні еволюції фізичного процесу в часі може розглядатися в якості основного нововведення в моделюванні хаотичних процесів стосовно до гідроекологічних систем. В рамках методу нелінійного аналізу та концепції геометричного атрактору виявляється можливим побудова різних типів інтерполяційних функцій, які беруть до уваги всі околиці фазового простору, і пояснення еволюції фазової траєкторії. У конкретної реалізації мова йде про побудову параметрізованих нелінійних функцій F (x, a), які перетворюють y (n) в y (n + 1) = F [y (n), a] з наступним визначенням параметрів а на основі концепції екстремуму і додатково нейромережевого методу. Вперше для побудови шуканих функцій пропонується використання вейвлет розкладань. Можливим виявляється побудова локальних моделей прогнозу, що описують еволюцію системи в околиці деякої області фазового простору з наступним об’єднанням локальних моделей в глобальну модель прогнозу еволюції хаотичного атарактору системи.
Викладено покращений теоретичний підхід для вивчення часової і просторової структури хімічного забруднення лісистих водозборів і розглянуто його застосування в разі завдання про часову динаміці зміни концентрацій фосфатів і сульфатів. Виявлені хаотичні особливості в структурі хімічного забруднення вододілів на основі методу кореляційної розмірності, застосованого до аналізу емпіричних часових рядів. Як конкретний приклад, чисельно вивчена динаміка чвертьсуточних значень концентрацій фосфатів і сульфатів, витрат води для лісистого водозбору Maleno (Малі Карпати, Словаччина) в 1991/1992 року. Чисельно оцінені співвідношення між кореляційною розмірністю і розмірністю вкладення. Кінцеві значення кореляційної розмірності для вивчених рядів значень концентрацій фосфатів і сульфатів, витрат води свідчать, що всі вони демонструють хаотичну поведінку. Наявність елементів хаосу в кожному з досліджених часових рядів на розглянутому часовому інтервалі зумовлює можливість трансформації динаміки концентрацій забруднюючих речовин на інші часові масштаби, фактично переходячи від одного локального тимчасового масштабу до іншого, зокрема, більш глобального. Тим самим, для гідроекологічних систем принципіально можливим стає сценарій так званої автомодельності.
В умовах сучасної зміни клімату інтерес до вивчення тенденцій формування майбутнього режиму вітру і його екстремальних проявів, а також використання вітроенергетичних можливостей замість традиційних, уже обмежених запасів нафти, газу і вугілля, робить пріоритетним передбачення майбутнього стану атмосфери. У статті розглянута динаміка зміни циркуляційних процесів над Україною в середньосезонні місяці за період з 1992 по 2012 роки за допомогою типізації синоптичних ситуацій над зазначеним регіоном, з урахуванням елементарних циркуляційних механізмів, запропонованих Б.Л. Дзердзеєвским, В.М. Курганською і З.М. Вітвицькою. Авторами виявлені найбільш імовірні атмосферні процеси, які формують погодні умови в Україні в останні десятиліття, а також виділені процеси і типи, що відповідають за спостережуване посилення швидкості вітру і зростаючу інтенсивність стихійних гідрометеорологічних явищ, пов’язаних з вітром.
Ми представляємо елементи нової вдосконаленої нестаціонарної теорії глобальних механізмів в низькочастотних атмосферних процесах, балансу кутового моменту Землі, ефектів телеконнекціі і ат-мосферних радіохвилеводів. Теорія реалізована та імплементована в мікросистемну технологію “GeoMath” і орієнтована на відкриття і тестування нових предикторів для довгострокового і наддовга-термінового прогнозування низькочастотних атмосферних процесів. ПК експерименти продемонстру-вали ефективність нового нестаціонарної теорії в моделюванні балансу кутового моменту, атмосферного влагооборота у зв’язку з генезисом тропосферних радіохвилеводів і наступністю форм атмосферної циркуляції (телеконнекція, генезис фронтів) і подальшою розробкою нових практичних сенсорів довгострокового прогнозування і моделювання низькочастотних атмосферних процесів. Встановлено зв’язок тропосферного радіохвилеводу з атмосферним вологозворотом і відповідно з формою атмос-ферної циркуляції через положення фронтальних розділів (атмосферних фронтів як основних накопи-чувачів вологи). Атмосферний вологозворот пов’язаний з таким типово низькочастотним процесом як виконання балансу кутового моменту; останній враховує порушення балансу обертання атмосфери разом із Землею, яке може бути при розвитку меридіональних процесів із здійсненням перенесення маси повітря і пару між тропічними широтами (з великої лінійної швидкістю) і повітряними масами приполярних широт (процес повільної телеконекціі).
У статті розглянуті особливості статистичної структури полів приземного атмосферного тиску в північній частині Тихого океану за період 1957-2014 рр. Досліджено сезонну динаміку центрів дії атмосфери: алеутського мінімума та гонолульського максимума. Визначені головні компоненти полів приземного атмосферного тиску та проведений їх статистичний аналіз. Виявлені статистично значущі приховані періодичності у часових рядах головних компонент.
В роботі описуються дослідження впливу агрометеорологічних умов на розвиток популяції лугового метелика на території східних областей України. Установлено, що на збільшення популяцій метелика в поточному році найбільше впливають умови зволоження серпня та вересня минулого року.
В статті зроблено огляд наукових підходів ідентифікації блокуючих ситуацій. Пропонується ди-намічний підхід типізації блокуючих ситуацій по конфігурації ізогіпс на картах АТ-500 гПа. За запро-понованою методикою досліджено та зроблено класифікацію блокуючих антициклонів над територі-єю Європи за період з 1998 по 2008 рр.
Весняне водопілля відноситься до небезпечних гідрологічних явищ, з якими пов’язані руйнування господарських об’єктів, затоплення великих прируслових просторів і навіть людські жертви. Вчені завжди приділяли значну увагу дослідженням максимального стоку весняного водопілля і розробці розрахункових схем і формул для визначення максимальних витрат води різної ймовірності перевищення. Для забезпечення проектування і подальшого будівництва господарських об’єктів розроблялись відповідні нормативні рекомендації. В статті розглядаються науково – методичні підходи, пов’язані з проблемою обґрунтування тривалості схилового припливу в структурі розрахункових характеристик максимального стоку весняного водопілля в басейні р. Сіверський Донець.
Дана робота продовжує наші дослідження фрактальних структур в хаотичних і турбулентних процесах і пов’язана з великою актуальністю і важливістю експериментального і теоретичного вивчення нелінійних хаотичних динамічних систем з метою виявлення фрактальних структур і властивостей та елементів динамічного хаосу. На основі вейвлет-аналізу та мультiфрактального формалізму здійснюється аналіз фрактальних структур в хаотичних процесів (часові ряди добових стоків для річки Дунай, 1989-1998 роки) і обчислено вiдповiдний спектр фрактальних розмірностей. На основі нового методу опису екстремальних гідрологічних явищ, зокрема, паводків, що базується на багатофакторному системному моделюванні та системної моделі з «безліччю входів» і «одним виходом» проведено чисельний розрахунок та наведено результати характеристик екстремально високих паводків (на прикладі р.Дунай).
У статті представлені о уточнені кількісні дані по динаміці забруднення різних гідроекологічних систем, зокрема, часовій динаміці зміни концентрацій нітратів і сульфатів у ряді вододілів річок Малих Карпат у Східній Словаччині. Різні методи і алгоритми теорії хаосу (хаос-геометричного підходу) і теорії динамічних систем використані у найбільш досконалих версіях. Представлені нові більш точні дані, що характеризують хаотичну поведінку часових рядів концентрацій нітратів і сульфатів для ряду вододілів річок Малих Карпат. Для відновлення відповідного атрактору, попередньо обчислюються час затримки (часовий лаг) і розмірності вкладення. Шукані параметри визначаються з використанням методів автокореляційної функції та середньої взаємної інформації. Крім того, застосовані більш досконалі версії методу кореляційної розмірності і алгоритму помилкових найближчих сусідів. Представлений також розрахований спектр Фур’є концентрації нітратів для водозбору Ондава-Стропков за період 1969-1996гг.
В статті розглядається гідрологічний режим р. Дунай з 1960 по 2010 рр. по 3-х постах спостереження: м. Рені, м. Ізмаїл, м. Вилкове, аналізуються хронологічні зміни середніх річних витрат води та внутрішньо-річний розподіл стоку. З метою з’ясування характеру багаторічних коливань стоку побудовані різницево-інтегральні криві; розраховані за методом моментів коефіцієнти варіації Cv і співвідношення Cs / Cv та встановлені регіональні особливості гідрологічного режиму.
У статті розглянуто чинники підстильної поверхні і клімат в басейні річки Південний Буг, встановлено їх важливу роль у формуванні стоку річок в період весняного водопілля. Виявлено тенденції до змін часових рядів в останні десятиріччя.
Авторами встановлено, що багаторічний хід гідрометеорологічних чинників та стокових характеристик весняного водопілля свідчать про циклічність їх коливання і вираженому спадному тренді (крім температури повітря) за останні десятиріччя.
У статті надається обґрунтування структури розрахункової формули максимального стоку, заснованої на геометричній моделі руслових гідрографів одномодальних паводків. На відміну від діючого нормативного документу СНіП 2.01.14-83, в ній реалізується природний процес трансформації «схиловий приплив-русловий стік». Запропонована і реалізована науково-методична база з визначення невимірюваних параметрів схилового припливу при формуванні дощових паводків (тимчасової нерівномірності і тривалості).
Надається оцінка якості питної води р. Дністер – водозабір за 1998-2012рр. у відповідності з нормативними вимогами ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги до якості води і правила вибирання» та визначення змін біогенних речовин за характерні по водності роки.
Аналізуються регіональні кліматичні моделі А1В та А2 в межах водозбору Куяльницького лиману. Оцінка відповідності даних кліматичних сценаріїв виконувалася порівнянням відмінностей у сезонній динаміці температури та опадів спостережуваних метеорологічних даних і даних за сценаріями А1В та А2. Установлена перевага сценарію А1В для розрахунків стоку.
На основі аналізу даних натурних спостережень виконаних у 2002-2015 рр. надана характеристика сучасного гідрохімічного режиму Тилігульського лиману. Показано, що у порівнянні з початком 80-х років XX ст. в лимані значно зменшилися концентрації амонійного азоту та збільшилися – мінерального фосфору. Встановлено, що характерною особливістю сучасного гідрохімічного режиму лиману є значне порушення природного співвідношення між мінеральними з’єднаннями азоту і фосфору в його водах на користь фосфору. В теперішній час первинне продукування органічної речовини в лимані стримується відносно низькими концентраціями мінерального азоту. Внаслідок малої пропускної спроможності штучного сполучного каналу «лиман-море» і режиму його функціонування, в лимані впродовж багатьох років відбувається накопичення мінеральних і органічних сполук фосфору. Значні запаси сполук біогенних елементів, органічної речовини акумульовані в донних відкладах лиману. Зроблений висновок, що збільшення надходження в лиман як морських, так і річкових вод може сприяти зростанню концентрацій органічної речовини у водах лиману. Проте при збільшенні пропускної спроможності каналу сполуки біогенних елементів не тільки поступатимуть в лиман, накопичуючись в ньому, але й виводитимуться з лиману до моря в результаті різноспрямованого водообміну під впливом згінно-нагінних коливань рівня води в лимані і морі, які ініційовані вітровою дією.
Дається огляд сезонного ходу основних гідрометеорологічних характеристик за даними стаціонарних і
рейдових спостережень в прибережній зоні моря в 2013-2014 рр. Був проведений порівняльний аналіз з попередніми періодами.
Ми пропонуємо новий послідовний, єдиний квантово-механічний підхід до вирішення проблеми квазістаціонарних станів, включаючи як ефект Штарка, так і проблему розсіювання взагалі. Підхід дозволяє розраховувати комплексні енергії резонансів і особливо корисний при дослідженні області спектра поблизу кордону нового континууму. Розроблений нами метод опису квазістаціонарних станів в принципі позбавлений недоліків всіх існуючих квантів-механічних методів рішення задачі Штарка і грунтується на формалізмі операторної теорії збурень. Його суть – включення добре відомо-го в теорії розсіювання “distorted waves” наближення в рамки формально точної теорії збурень. Запропонований новий метод може бути використаний для вивчення резонансів будь-якої природи. В даний час він застосовується нами до дослідження резонансів компаунд – ядра, що утворюється при зіткненні важких іонів. На відміну від інших підходів, він дозволяє розраховувати не тільки функцію стану розсіювання, але і визначати функцію стану з комплексною енергією плюс повне ортогональне доповнення функцій розсіювання.
Викладено елементи відносно нового, прецизійного теоретичного підходу до опису надтонких і слабких взаємодій у важких Фермі-системах, який базується на формалізмі нової комбінованої релятивістської ядерної та КЕД теорії збурень з прецизійним урахуванням радіаційних та кореляційних ефектів. Виконано аналіз кількісно залежних від ядерного спина ядра внесків у незберігаючі парність (PNC) амплітуду переходів, зокрема, внаслідок анапольного моменту ядра та проведено порівняння з ключовими положеннями ядерних оболонкових та інших моделей. В рамках нової ядерно-КЕД ТВ ви-конаний розрахунок вкладів у PNC амплітуду EPNC, що залежать від ядерного спина, зокрема, пов’я-заних із взаємодією допомогою обміну Z бозоном, обумовленого ядерним аксіально-векторним (AnVe) струмом, комбінованого ефекту надтонкої взаємодії і спін – незалежного Z -обмінні взаємодії, обумовленого векторними (VnAe) струмами нуклонів, і нарешті, основного джерела – анапольного моменту ядра (~ ка). Проведено порівняння з альтернативними даними, отриманими на основі MBPT-DF теорії (Johnson – Safronova), в рамках ядерних оболонкових моделей Flambaum-Murray і Haxton et al, а також DF оцінки Bouchiat-Piketty.
В рамках концепції «знизу – вгору» наноелектроніки розглядаються загальні питання електронної провідності, причини виникнення струму, роль електрохімічних потенціалів, функцій Фермі і ферміївського вікна провідності, модель пружного резистора, різні режими транспорту електронів, моди провідності, коефіцієнт проходження. Викладається узагальнена модель транспорту електронів в режимі лінійного відгуку, розвинена Р. Ландауером, С.Даттой і М.Лундстромом стосовно провідникам будь-якої розмірності, будь-якого масштабу і довільної дисперсії, що працюють в балістичним, квазі-балістичним або дифузійним режимі.
Теоретичний опис структури гранульованих матеріалів проводиться за допомогою методу Вороного. Структурні перетворення досліджуються шляхом детального аналізу відповідних розподілів фігур Вороного. Запропоновано аналітичний вираз для функції розподілу площ фігур Вороного в термінах класичної теорії моментів, який не потребує використання додаткових припущень щодо застосування методів статистичної механіки до опису фізичних властивостей гранульоваих систем.
На підставі експериментальних досліджень і підібраних теоретичних залежностей, розроблена методика, що дозволяє визначати основні гідродинамічні характеристики газорідинних систем, що утворюються шляхом продавлювання повітря через пористі елементи скляних фільтрів при витратах повітря 1,0 • 10-3 – 1,0 • 10-1 см3 / ( см2 • с) та різній висоті шару води над генератором бульбашок.
У рамках концепції «знизу – вгору» наноелектроніки розглядається дифузійно-дрейфова модель струму на основі транспортного рівняння Больцмана, роль зовнішнього електричного поля при виході за межі режиму лінійного відгуку, польовий транзистор і струм насичення, роль заряджання провідника, точкова і розширена моделі провідника, роль контактів, моделі p – n переходів, генерація струму в провіднику з асиметричними контактами.
Представлено ефективний релятивістський підхід до опису енергетичних та спектральних характеристик піонних атомів, який базується на рівнянні Клейна-Гордона-Фока з оптимізованим оптичним потенціалом сильної піон-нуклонної взаємодії і методі релятивістської багаточастинкової теорії збурень (ТЗ) з гамільтоніаном “0” наближення Дірака-Брейта-Кона-Шема (наближення до формально точної КЕД ТЗ) і коректним урахуванням релятивістських, радіаційних КЕД ефектів, ядерних ефектів кінцевого розміру ядра плюс ядерної квадрупольної деформації, а також електрон-екранувального ефекту (електромагнітний блок). Затравочний потенціал взаємодії в системі представлений у вигляді суми оптичного потенціалу π–-N взаємодії, релятивістського кулонівського потенціалу, який описує взаємодію піона з ядром з урахуванням поправки Breit-Rosenthal-Crawford-Schawlow на кінцевий розмір ядра; узагальненого радіаційного потенціалу, що враховує основний КЕД ефект поляризації вакууму та ін., і самоузгодженого потенціалу виживших електронних оболонок. Для цілого ряду важких π–-А, у т.ч., π––181Ta,197Au,203Tl,208Pb,209Bi, отримані значення обумовлених сильною π–-N взаємодією, зміщень і ширин 4f,3d рівнів, включаючи поправку, пов’язану безпосередньо з ефектом ядерної квадрупольної деформації. Для ряду π–– А дані по зміщенням і ширинам рівнів у спектрі представлені вперше.
В рамках концепції «знизу – вгору» наноелектроніки розглядається застосування методу нерівноважних функцій Гріна до модельних транспортних задач однорідних 1D і 2D провідників у моделі сильного зв’язку з ортогональним базисом і з параметричним обліком взаємодії сусідніх атомів.
Викладаються елементи калібрувально-інваріантного методу релятивистского розрахунку в рамках релятивістськой теорії збурень характеристик трьохквазічастичних атомних станів, зокрема, станів, які відповідають так званим діелектронним сателітам спектральних ліній складних багатозарядних іонів. Пропонується рішення задачі розробки ефективної обчислювальної схеми розрахунку матричних елементів відповідного оператора збурення для N-квазічастічних станів на релятивістських орбіталях калібрувально-інваріантного одноквазічастичного наближення КЕД теорії збурень (ТЗ) і її подальшого використання в розрахунках спектрів діелектронних сателітів складних атомних систем і багатозарядних іонів. Для побудови неемпріческого оптимізованого одноквазічастічного наближення КЕД ТЗ для многоелектрнних трехквазічастічних систем використовується релятивістський енергетичний підхід. Завдання зводиться до формулювання калібрувально-інваріантного принципу визначення електронної щільності остова в атомній системі (відповідно гамильтониана нульового наближення або, в окремому випадку, конкретніше параметра модельного потенціалу з декількома частинками над остовом без використання емпіричної інформації. Бажаємий принцип оптимізації зводиться до мінімізації енергетичного функціонала, який представляє собою внесок поляризаційних діаграм четвертого порядку КЕД ТЗ (другий порядок атомної ТЗ).
Метою роботи є розвиток ефективного з обчислювальної точки зору методу опису енергетичних і спектральних властивостей рідбергівських атомів в рамках наближення квантового дефекту,
імплементовані в апарат відповідної релятивістської багаточастинковоі теорії збурень. У сучасній те-
орії мається гостра необхідність розвитку нових, прецизійних, зрозуміло, неемпіричних і релятивіст-
ських, калібрувально-інваріантних теорій радіаційних переходів в спектрах рідбергівських атомів, ба-
гатозарядних іонах, але з обов’язковим використанням унікальних фізичних особливостей цих систем.
У версії методу релятивістського модельного потенціалу, шо розвивається нами, під потенціалом
остова буде розумітися потенціал релятивістського наближення квантового дефекту плюс ефективний
обміно-кореляційний потенціал взаємодії «зовнішня частинка-остов». Модельний параметр, що міс-
титься в потенціалі, визначається в рамках КЕД процедури мінімізації калібрувально-неінваріантного
внеску в радіаційну ширину рівнів в спектрі рідбергівських атомів (ab initio схема визначення пара-
метра).
В роботі наведено огляд узагальненого енергетичного підходу (S-матричний формалізм Гелл-Мана та Лоу) в комбінації із релятивістською теорією збурень з дірак-кон-шемівським нульовим наближенням та урахуванням обмінно-кореляційних і релятивістських поправок, застосованого до ви-вчення автоіонізаційних резонансів у спектрах складних атомів, зокрема, наведені енергії та ширини ряду рідбергових резонансів. Представлені результати порівняння даних нашої теорії, зокрема, для ряду автоіонізаційних резонансів в спектрі атому гелію з наявними експериментальними даними і ре-зультатами інших теорій, у тому числі, теорії комплексного обертання Хо, алгебраїчного підходу W-akid-Callaway, методу діагоналізації Senashenko-Wague і т.д. Крім того, представлені нові дані по енергіях термів конфігурацій 1s5s, 1s5p, 1s5d, 1s5f, 1s5g в спектрі іону Kr XXXV, а також відповідні значення часу життя для цих станів, обчислені на основі релятивістського енергетичного підходу.
Зростання врожайності сільськогосподарських культур, збільшення кількості поголів’я тварин у
районах Одеської області сприяє генерації значної кількості органічних відходів, переробка яких є ак-
туальною проблемою. Систематизація даних у єдиній геоінформаційній системі дозволяє виконати
розрахунки і отримати наочну інформацію для прийняття відповідного рішення щодо керування ре-
сурсами і здобуття біогазу в Одеській області.
У статті розглядаються перешкодостійкі, високочутливі і точні алгоритми обробки сигналів аерологічної радіозонда на стадіях вимірювання дальності, виділення сигналів телеметрії, обчислення значень метеоелементів.
В статті представлено шлях становлення і розвитку екологічної освіти в ОДЕКУ, роль університету в розробці концепції екологічної освіти в Україні, навчально-методичному забезпеченні освітньої
діяльності з підготовки фахівців з напряму «Екологія».