В статті проаналізовано економіко-екологічні та соціально-економічні індикатори розвитку морегосподарського комплексу, які дають можливість розробити систему моніторингу регіонального управління. Обґрунтовано зв’язок управління регіональним розвитком морегосподарської діяльності та шляхи удосконалення економіко-екологічного моніторингу морегосподарської діяльності.
В даній статті обґрунтовано необхідність вивчення досвіду інституціоналізації земельних відносин в деяких країнах з перехідною економікою, узагальнено позитивні та негативні сторони світової практики інституціональної трансформації землекористування при реформуванні окремих сфер аграрного виробництва.
Розглянуто та систематизовано світовий досвід впровадження схем фінансового вирівнювання. Зроблено висновок про неефективність діючої в Україні моделі розрахунку трансфертів та необхідність вдосконалення державної політики фінансового вирівнювання. Проілюстрована широко застосовувана в світі методика корекції витрат для різних сфер економіки та визначено напрями поліпшення формульного розрахунку трансфертів. Запропоновано найбільш прийнятні для впровадження в сучасних політико-економічних умовах нашої держави варіанти моделей вирівнювання.
Виконано оцінку зміни агрокліматичних умов вирощування ярого ячменю в Україні, його фотосинтетичної продуктивності та формування врожаю за умов зміни клімату за сценарієм GFDL -%.
Розроблено методику використання знімків з геостаціонарних супутників для оцінки стану рослин, проведено статистичний аналіз залежності середньої урожайності по областях України від декадного НДВІ, побудована апроксимуюча функція для прогнозування урожайності, на прикладі озимої пшениці показано, що використання НДВІ є найбільш інформативним для раннього (травневого) прогнозування.
В роботі представлені результати розрахунків продуктивності винограду сортів Рубін Таїровський і Загрей. Розгрядаються три сценарії агрометеорологічних умов. Розрахунки виконані за допомогою динамічної моделі формування продуктивності винограду.
Проведено аналіз і виконано розрахунки ймовірності дат весняних і осінніх заморозків. Розроблена модель розрахунку умовних ймовірностей пошкодження винограду заморозками, яка базується на врахуванні ймовірностей дат заморозків і фаз розвитку сільськогосподарських культур. Реалізація моделі здійснена на прикладі Північно-Західного Причорноморя для сортів винограду Аркадія і Загадка.
Запропонований параметр що характеризує запаси мезомасштабної складової доступної потенційної енергії фронтальної зони. Отримано статистичне підтвердження зв’язку запасу енергії фронту з грозовою активністю. Проведено співставлення оцінок діагностичної якості запропонованого параметру з деякими іншими параметрами, що можуть використовуватися для діагнозу та прогнозу активності конвекції на фронті.
У роботі містяться результати досліджень статистичної структури полів температури повітря в середній тропосфері в західному секторі Південної півкулі. Наведено особливості часової мінливості температури повітря в атмосфері. Зроблена спроба виявити реакцію на поля температури процесів Ель-Ніньо-Південне коливання. Дослідження проводяться за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу та теорії випадкових процесів.
У статті розглянута біологія гронової листовійки (Lobesia botrana). Наведено покроковий опис побудови моделі розвитку цього шкідника. Проведено чисельний експеремент розвитку першого покоління гронової листовійки залежно від температури.
Виявлено закономірності впливу агрокліматичних умов на динаміку формування приростів різних рівнів урожайності пожнивного проса в умовах Центрального лісостепу.
Розглядається вплив температури на формування сходів зернових культур. Представлені результати проведеного чисельного експерименту з моделювання впливу агрометеорологічних умов на накопичення вологи зернівкою та подовження колеоптиля на прикладі насіння кукурудзи.
У статті на матеріалах спостережень за паводками і водопіллями розглядаються особливості трансформації гідрографів стоку в залежності від розміру водозборів.
На основі даних гідрометеорологічних спостережень установлені кількісні показники змін кліматичних чинників та характеристик стоку річки Тилігул. Показано, що відбувається зростання температур повітря на фоні незначної зміни кількості опадів, яка спричиняє зменшення річного та максимального стоку, зростання тривалості літньо-осінньої межені і скорочення зимової, зміну дат настання та тривалості льодових явищ.
У статті наведені розрахункові величини рівня води р. Дунай забезпеченістю Р=1 % з урахуванням льодових явищ і вітрових нагонів, які покладені в основу розрахунків з визначення підвищення гребеня захисних дамб вздовж Українського берега р. Дунай над рівнем горизонту високих вод
У статті приводиться короткий аналіз стану питання в області розрахунків максимального стоку на території. Гірського Криму. На сучасних вихідних даних уточнена регіональна методика для розрахунку максимального стоку дощових паводків.
За даними мікробіологічних зйомок у зимові сезони 2002-2005 рр. проведений аналіз умов формування численних домінуючих груп зимового бактеріопланктону Печорського моря. Обговорюються кількісні форми моделей, які визначають характеристики груп бактерій з комплексом факторів виду: L и H – координати точок у Печорському морі, ΣBf – біомаса фототрофів.
Пропонується варіант районування полів середньомісячної температури підстільної поверхні в північній частині Тихого океану за допомогою Універсального ітераційного методу кластеризації даних. Наведено фізичний і статистичний аналіз отриманих схем кластеризації, що має добре наукове обгрунтування. Показано, що розподіл середньомісячної температури має в основному зональний характер, з меридіональними відхиленнями в районі берегової межі Північноамериканського континенту.
Обґрунтовано метод розрахунку щомісячних шарів випаровування з водної поверхні Тилігульськоголиману з використанням середньомісячних значень температур і відносної вологості повітря. Визначені щорічні, середні багаторічні, найбільші та найменші шари випаровування. Встановлено, що в середньому річний шар випаровування дорівнює 665 мм та перевищує шар атмосферних опадів на 262 мм. Визначено, що за рахунок атмосферних опадів, стоку річок та випаровування з водної поверхні прирощення рівня води в лимані за період з 1958 по 2012 рр. дорівнює майже мінус 4,8 м, тобто при відсутності водообміну з морем через з’єднувальний канал відмітка рівня води Тилігульського лиману в кінці 2012 р. дорівнювала б мінус 6,2 м БС.
Оцінені та уточнені основні морфометричні характеристики Тилігульського лиману, його частині проток, що їх з’єднують (довжина, ширина, глибина, площа водної поверхні, об’єм води тощо); побудовані: батиметрична карта водойми, криві зв’язку рівнів води з площами водної поверхні та об’ємами води, профілі повздовжнього і поперечного перерізів лиману; встановлені особливості рельєфу дна водойми; визначено та надано назви окремим водоймам в гідроекосистемі лиману.
На основі аналізу даних натурних спостережень надана характеристика мінливості термохалинних умов Тилігульського лиману. Показано, що в сучасний період вертикальна термохалинна структура вод в лимані влітку може суттєво розрізнятися у залежності від гідрометеорологічних умов року, щовпливає на кисневий режим вод.
Аналізується вплив Північноатлантичного коливання на аномалії приземної температури повітря над територією України з використанням методу «композитів». Показано, що позитивна фаза Північноатлантичного коливання супроводжується потеплінням , а негативна – похолоданням особливо вираженим у північних і північно -західних районах України в січні і лютому. Типова величина середньомісячних аномалій температури – кілька градусів . До того ж , більшість цих аномалій є значуща на довірчому рівні 90-95 %.
Виконано чисельне моделювання вітрового хвилювання та вітро-хвильових течій на прибережній акваторії, в межах якої знаходиться штучний канал, що з’єднує Тилігульський лиман з морем. Використано комплекс чисельних моделей, що об’єднує спектральну хвильову модель та чисельну гідродинамічну модель прибережних вітро-хвильових течій.
В статті викладена розроблена методика створення цифрового рельєфу місцевості потопографічних картах.
Стаття присвячена реалізації моделі одне- двох- і тривимірного анізотропного ідеально погодженого шару в чисельному алгоритмі методом кінцевих різностей у часовій області з метою обмеження обчислювальної області невідображаючими граничними умовами при моделюванні процесів поширення світла у фотонн-кристалічних хвилеводах.
В статті досліджуються рекурентні алгоритми адаптації для отримання оцінок випадкових сигналів ідрометеорологічної інформації.