У статті проаналізовано сучасну систему екологічного оподаткування господарської діяльності в Україні, пов’язаної з впливом на стан навколишнього природного середовища, що надало можливість виокремити певні суперечності та узагальнити проблеми її функціонування, а також запропоновано напрями її реформування відповідно до світового досвіду з огляду на практику країн Європейського союзу та особливостей стану вітчизняної економіки.
В роботі описані результати дослідження швидкості вітру на 26 метеорологічних станціях Марокко за період 2005-2014 рр. Проведено порівняльний аналіз середньої скорості вітру за періоди 1980-1999 рр. та 2005-2014 рр. Представлені результати розрахунку повторюваності швидкості вітру по групах різної сили вітру. Визначено райони з переважанням швидкостей вітру, сприятливих для розгортання вітроенергетичних установок.
Виявлення і прогнозування струминних течій нижніх рівнів атмосфери є одним із складних завдань синоптичної метеорології. Причина подібних утруднень полягає в різноманітності фізичних механізмів, що призводять до посилення швидкості повітряного потоку у вузькій зоні в межах пограничного шару атмосфери. Визначення типу макро- і мезомашта-бних баричних полів, сприяючих утворенню низьких струменів, може значно полегшити розробку прогностичних методик.
У статті розглянуті циркуляційні процеси над південно-західною територією України у тепле півріччя за період з 2001 по 2010 роки при формуванні струминних течій низьких рівнів на прикладі міст Одеса та Сімферополь. За допомогою типізації синоптичних ситуацій над зазначеними регіонами з урахуванням елементарних циркуляційних механізмів, запропонованих Б. Л. Дзердзеєвським, В. М. Курганською і З. М. Вітвицькою, виявлені найбільш імовірні атмосферні процеси та типи синоптичних ситуацій, які створюють умови над півднем України для виникнення низькотропосферних струменів і формування режиму вітру у граничному шарі.
Пропонується удосконалена багатофакторна нелінійна регресійна модель з оберненими зв’язками з перевизначеними виразами для коефіцієнтів системи рівнянь. Дана модель апробована як імітаційна з метою встановлення зв’язку між зонами інтенсивних взаємодій атмосфери й океану в акваторії Північної Атлантики і однорідними регіонами на території Східної Європи. Головні компоненти енергетичних взаємодій склали вихідні вибірки впливаючих факторів і відгуків для моделі. Значні коефіцієнти множинної кореляції, що характеризують ступінь адекватності моделі, підтверджують можливість її практичного застосування для вирішення задач подібного характеру.
У статті обґрунтовується методична основа для нормування розрахункових характеристик екстремально високих витрат води весняних водопіль і дощових паводків, які представляють собою велику небезпеку для гідротехнічних об’єктів та їх експлуатації в басейнах річок, а також для населених пунктів.
Науково-методична база ґрунтується на використанні геометричної структури одно- модальних гідрографів схилового припливу і руслового стоку. З метою спрощення розрахункової схеми гідрографи розглядаються у розгорнутому часовому форматі, починаючи з максимальних витрат води. Це у свою чергу сприяє просторово-часовому узагальненню характеристик як схилового припливу, так само й гідрографів руслового стоку.
У статті проведено структурування даних основних статистичних характеристик для досліджуваних хімічних показників води у створах, просторовому їх розміщенню по довжині річки Західний Буг і її приток. Проаналізована динаміка основних гідрохімічних інгредієнтів у р. Західний Буг протягом 2011-2014 рр. Проведено порівняльний аналіз концентрацій компонентів сольового складу річкових вод у затверджених створах. Проведено оцінку якості води Західного Бугу з території України за гідрохімічними показниками. Визначений і досліджений вплив природних та антропогенних факторів на формування хімічного складу і якості річкових вод басейну р. Західний Буг.
Отримано оцінки внесків різних природних та антропогенних чинників у формування водного балансу Хаджибейського лиману в сучасних умовах. Встановлено, що внаслідок змін клімату, які відбуваються в останні десятиріччя, річний дефіцит природного водного балансу лиману збільшився вдвічі. Для його компенсації необхідно поповнювати лиман водою з антропогенних джерел. Дослідження впливу антропогенних чинників на річну мінливість рівня води в лимані виконано з використанням моделі водного балансу, яка була верифікована за даними спостережень здійснених в період 2006-2010 рр. За результатами моделювання встановлено, що для стабілізації рівня води в лимані та запобігання виникненню багаторічних тенденцій його значного підвищення або зменшення, доцільно здійснювати скид у лиман вод зі станції біологічного очищення «Північна» протягом не більш 140 діб у травні-вересні, а в інші місяці року – в прилеглу акваторію Чорного моря.
На основі аналізу результатів гідрохімічних досліджень в липні 2016 р. дана характеристика якості водного середовища Хаджибейського лиману – одного з найбільших замкнутих водойм північно-західного Причорномор’я. Це цінна бальнеологічна, рекреаційна і рибогосподарська водойма, в південну частину якої протягом більше 100 років надходять стічні води м. Одеса. За гідрохімічними показниками екосистема південній частині лиману характеризується як евтрофна, високий рівень вмісту азоту та фосфору підтримується антропогенним стоком станції біологічної очистки (СБО) «Північна». У поверхневому шарі поблизу працюючого випуску СБО відзначали високі концентрації амонійного азоту
(0,100 мгN·м-3), нітритів (0,102 мгN·дм-3), максимальні для лиману концентрації нітратів (1,629 мгN·дм-3), а в придонному – амонійного азоту (0,772 мгN·дм-3) і фосфатів (0,457 мгР·дм-3). В період проведення моніторингу на глибинах 8–12 м фіксували придонну гіпоксію, що утворилася після осідання і розкладання відмерлої зваженої органічної речовини (фітопланктону) в умовах сповільненої гідродинаміки. У придонному шарі на станціях з гіпоксією відзначали максимальні для лиману концентрації амонійного азоту, фосфатів і кремнію.
Донні відкладення лиману виконують накопичувальну функцію, визначають інтенсивність потоків речовини на кордоні «вода-донні відкладення», впливають на його гідрохімічний режим. Концентрації мінеральних і органічних речовин в поровій воді донних відкладів, особливо на станціях з гіпоксією, в кілька разів перевищували значення в придонному шарі лиману.
Розглянута модель флуктуаційної динаміки двох-компонентної реагуючої суміші на одновимірній гратці із вакансіями,яка припускає точні розв’язки. Отримані аналітичні вирази для ймовірнісних функцій розподілу,середніх чисел заповнення та їх середньоквадратичних флуктуацій,конфігураційної ентропії та статистичної суми. Модель Ізинга не реагуючої заповненої гратки доповнена отриманим точним виразом для статистичної суми на випадок наявності вакансій. Наочно продемонстрована не ергодичність розглянутої системи,яка характеризується відмінними від висновків моделі середнього поля співвідношеннями між середніми кількостями реагентів у асимптотичних квазістаціонарних станах.
В рамках концепції «знизу – вгору» сучасної наноелектроніки розглядаються моделі пружної дефазіровки і спинової дефазіровки, облік некогерентних процесів з вико-ристанням зонда Бюттекера, 1D провідник з двома і більше розсіюючими центрами, явище квантової інтерференції, режими сильної і слабкої локалізації, стрибок потенціалу на дефектах, квантові осциляції в методі НРФГ без урахування дефазіровки і з її урахуванням в режимах фазової і імпульсної релаксації, ефекти деструктивної і конструктивної інтерференції, чотирьохкомпо-нентний опис спинового транспорту з урахуванням дефазіровки і на закінчення обговорюється квантова природа класичних уявлень у фізиці, явище спинової когерентності і формалізм псевдоспина.
З позицій концепції «знизу – вгору» транспортної моделі Ландауера – Датти – Лундстрома отримані базові рівняння термоелектрики з відповідними транспортними коефіцієнтами для 1D провідників в балістичному режимі і для 3D провідників в дифузійному режимі з довільною дисперсією і будь-якого масштабу. Процеси розсіяння враховували феноменологічно. В коефіцієнті проходження T(E)(E)/[(E)L] середню довжину вільного пробігу враховували степеневим законом. Докладно розглянуті біполярна провідність, закон Відемана – Франца і числа Лоренца, співвідношення Мотта. В довідкових цілях у Додатку наведені термоелектричні коефіцієнти для 1D, 2D і 3D напівпровідників з параболічною дисперсією в балістичному і дифузійному режимах через стандартні інтеграли Фермі – Дірака.