Наведені результати розрахунків і аналізу викликаних вітровим впливом циркуляції вод та денівеляції рівня води на акваторії Куяльницького лиману при стаціонарних вітрах швидкістю 5 м/с різних напрямків. Розрахунки виконані з використанням гідродинамічної моделі Delft3D-FLOW на криволінійній розрахункової сітці. Верифікація моделі проведена на підставі даних синхронних вимірювань мінливості рівня води, виконаних у 2016 р. в трьох різних точках на акваторії лиману. Встановлено, що при поздовжніх по відношенню до меридіональної осі лиману вітрах, уздовж звалу глибин в прибережних областях формуються інтенсивні, протяжні, односпрямовані по глибині потоки, напрямок яких відповідає меридіональної складової вектора швидкості вітру. Уздовж поздовжній осьовій лінії лиману формуються спрямовані протилежно вітру придонні градієнтні компенсаційні протитечії. При поперечних по відношенню до осі лиману вітрах, протяжні інтенсивні уздовжберегові потоки вод в центральній та південній частинах лиману не утворюються; дрейфові течії та інтенсивність баротропної циркуляції вод на акваторії лиману слабшають; просторова структура баротропної циркуляції вод характеризується наявністю безлічі дрібномасштабних циклонічних та антициклонічних вихорів. У південній та центральній частинах лиману, між західним та східним його берегами, у водній товщі формуються циркуляційні осередки у вертикальній площині. Показано, що навіть відносно слабкі вітри можуть значно змінювати площу водного дзеркалу лиману і таким чином впливати на обсяги випаровування.
Отримано оцінки внесків різних природних та антропогенних чинників у формування водного балансу Хаджибейського лиману в сучасних умовах. Встановлено, що внаслідок змін клімату, які відбуваються в останні десятиріччя, річний дефіцит природного водного балансу лиману збільшився вдвічі. Для його компенсації необхідно поповнювати лиман водою з антропогенних джерел. Дослідження впливу антропогенних чинників на річну мінливість рівня води в лимані виконано з використанням моделі водного балансу, яка була верифікована за даними спостережень здійснених в період 2006-2010 рр. За результатами моделювання встановлено, що для стабілізації рівня води в лимані та запобігання виникненню багаторічних тенденцій його значного підвищення або зменшення, доцільно здійснювати скид у лиман вод зі станції біологічного очищення «Північна» протягом не більш 140 діб у травні-вересні, а в інші місяці року – в прилеглу акваторію Чорного моря.
Наводиться аналіз розрахунку потенційного врожаю озимої пшениці в степовій зоні України в середньобагаторічних умовах вегетації з урахуванням агрохімічних особливостей основних типів ґрунтів зони. За проведеними розрахунками потенційний урожай озимої пшениці на ґрунтах півдня України може становити до 46 ц/га.
Наведені результати адаптації, калібрування та валідації гідродинамічної моделі, заснованої на відкритому програмному забезпеченні Delft3D-FLOW, до умов Тилігульського лиману. З використанням даних польових спостережень 2010 та 2012 рр. показано, що модель правильно описує мінливість термохалінної структури вод у лимані в період весняно-літнього прогріву. У травні-серпні 2010 р. різкий сезонний термоклин зберігався протягом всього розрахункового періоду, а в 2012 р відбулось його значне ослаблення в травні-червні і до початку серпня сформувалась квазіоднорідна вертикальна термічна структура вод. Зроблено висновок про можливість використання моделі для вирішення прикладних задач, пов’язаних з розробкою плану гідроекологічного менеджменту лиману.
В рамках хаос-геометричного підходу отримані поліпшені дані з аналізу та прогнозу хаотичних флуктуацій для часових рядів концентрацій діоксиду азоту та сірчистого ангідриду в атмосфері Гданського регіону.
У статті розглянута біологія гронової листовійки (Lobesia botrana). Наведено покроковий опис побудови моделі розвитку цього шкідника. Проведено чисельний експеремент розвитку першого покоління гронової листовійки залежно від температури.
За даними мікробіологічних зйомок у зимові сезони 2002-2005 рр. проведений аналіз умов формування численних домінуючих груп зимового бактеріопланктону Печорського моря. Обговорюються кількісні форми моделей, які визначають характеристики груп бактерій з комплексом факторів виду: L и H – координати точок у Печорському морі, ΣBf – біомаса фототрофів.
Приведені результати розрахунків та аналізу трьохвимірної вітрової циркуляції вод на акваторії Тилігульського лиману при стаціонарних вітрах різних направлень. Розрахунки виконані з використанням гідродинамічної моделі Delft3D-FLOW на криволінійній розрахунковій сітці.
За допомогою чисельної гідродинамічної моделі одержані оцінки ступеня і масштабів забруднення акваторії Одеського району північно-західної частини Чорного моря при функціонуванні станцій біологічного очищення стічних вод м. Одеси «Північна» і «Південна» для вітрів різних напрямів. Особливу увагу надано оцінці змін, які відбудуться при введенні в експлуатацію выддаленого морського випуску стічних вод СБО «Північна»
Исследована возможность моделирования современных изменений состояния североатлантического колебания с использованием метода линейной множественной регрессии и учетом в качестве аргументов модели временных рядов, отображающих динамику глобальных климатических индексов. Идентифицированы модели рассматриваемого процесса, оценены априорные и апостериорные значимости их аргументов. Установлен вид оптимальной модели.
Викладено математичну структуру моделі евтрофікації вод озер Ялпуг-Кугурлуй. Описано калібрування хіміко-біологічних параметрів моделі. Приведено результати числового моделювання внутрішньорічної динаміки хіміко-біологічних компонент екосистеми озер при різному поєднанні чинників, які її визначають.
Розглянуті проблеми моделювання економіко-екологічних систем, представлені варіанти зниження рівня невизначеності, розроблена інфологічна схема економіко-екологічної системи, виявлена залежність ефективності процесу вирішення проблемної ситуації від людського чинника.