У статті обґрунтовується методична основа для нормування розрахункових характеристик екстремально високих витрат води весняних водопіль і дощових паводків, які представляють собою велику небезпеку для гідротехнічних об’єктів та їх експлуатації в басейнах річок, а також для населених пунктів.
Науково-методична база ґрунтується на використанні геометричної структури одно- модальних гідрографів схилового припливу і руслового стоку. З метою спрощення розрахункової схеми гідрографи розглядаються у розгорнутому часовому форматі, починаючи з максимальних витрат води. Це у свою чергу сприяє просторово-часовому узагальненню характеристик як схилового припливу, так само й гідрографів руслового стоку.
Весняне водопілля відноситься до небезпечних гідрологічних явищ, з якими пов’язані руйнування господарських об’єктів, затоплення великих прируслових просторів і навіть людські жертви. Вчені завжди приділяли значну увагу дослідженням максимального стоку весняного водопілля і розробці розрахункових схем і формул для визначення максимальних витрат води різної ймовірності перевищення. Для забезпечення проектування і подальшого будівництва господарських об’єктів розроблялись відповідні нормативні рекомендації. В статті розглядаються науково – методичні підходи, пов’язані з проблемою обґрунтування тривалості схилового припливу в структурі розрахункових характеристик максимального стоку весняного водопілля в басейні р. Сіверський Донець.
В статті розглядаються науково-методичні підходи, які стосуються удосконалення параметрів формул максимального стоку дощових паводків і весняних водопіль
Для нормування розрахункових характеристик максимального стоку весняного водопілля в басейні р. Південний Буг була використана структура, яка спирається на теорію руслових ізохрон.
За базову характеристику взято модулі схилового припливу, які в свою чергу залежать від коефіцієнтів часової нерівномірності схилового припливу, його тривалості, коефіцієнтів трансформації форми гідрографів і русло-заплавного регулювання.
У статті на матеріалах спостережень за паводками і водопіллями розглядаються особливості трансформації гідрографів стоку в залежності від розміру водозборів.
У статті наведені розрахункові величини рівня води р. Дунай забезпеченістю Р=1 % з урахуванням льодових явищ і вітрових нагонів, які покладені в основу розрахунків з визначення підвищення гребеня захисних дамб вздовж Українського берега р. Дунай над рівнем горизонту високих вод
У статті приводиться короткий аналіз стану питання в області розрахунків максимального стоку на території. Гірського Криму. На сучасних вихідних даних уточнена регіональна методика для розрахунку максимального стоку дощових паводків.
У статті розглядаються теоретичні основи і методичні підходи, які використовуються при нормуванні розрахункових характеристик максимального стоку дощових паводків і весняних повеней.
Розглянутий один з основних параметрів формули граничної інтенсивності – трансформаційна функція. Запропоновано новий метод визначення тривалості схилового припливу, заснований на одномодальній формі схилового гідрографу, та апробовано його на даних про максимальний стік водопілля річок лівобережжя Дністра.
Наводяться результати комплексної оцінки впливу лісу на величину максимального стоку паводків на річках Закарпаття.
Отримані розрахункові значення характеристик схилового припливу в період весняної повені на річках Подільської піднесеності. Виконана оцінка впливу місцевих чинників на тривалість схилового притоку і узагальнення цього параметра по території.