Представлено подальший розвиток системи асиміляції даних в оперативній чисельної прогностичної конвективно-роздільною моделі HARMONIE за рахунок включення в неї радарних вимірювань. Основну увагу приділено, по-перше, загальним внеском асиміляції радарних вимірювань в кількісний прогноз опадів; по-друге, порівняно результатів чисельних експериментів з використанням різних методів попередньої обробки радіоеха в системі відстеження вимірювань. Розглянуто два способи препроцесингу. Для скорочення обсягу вхідних даних застосовані методи “простого проріджування” і “супернаблюденія”. Виконано порівняння тестових численних експериментів з контрольним, в якому радарні вимірювання не включені в модуль асиміляції даних. Результати показали, що використання відбивних характеристик атмосфери на етапі формування початкових умов моделі дозволяє підвищити точність відтворення мікрофізичної процеси в атмосфері за рахунок корекції величини вмісту вологи в нижній тропосфері. У найбільш інтенсивних вогнищах опадів тестові експерименти дали оцінки на 10 мм / 12 годин вище в порівнянні з контрольними розрахунками. Вертикальні профілі вмісту вологи в атмосфері показали, що основне збільшення розрахункових значень має місце в шарі між 850 і 600 hPa. В осередку опадів таке збільшення інтенсивності приблизно відповідає значенню 5-7 мм / год. Корекція вмісту вологи в середній тропосфері дозволила збільшити кількісні оцінки опадів на поверхні і наблизити їх до значень ретроспективного аналізу. Однак, результати чисельних розрахунків чутливі до вибору методу препроцесингу і внутрішніх параметрів. Оптимізацію такого вибору з урахуванням дозволу модельної сітки і просторових особливостей атмосферного потоку передбачається виконати на наступному етапі досліджень.
У статті надається аналіз фізико – географічних, морфометричних, гідрологічних, гідротехнічних характеристик озера Катлабух, а також річок, які його живлять; розраховані та проаналізовані складові водних балансів оз. Катлабух за 2007–2014 рр.
Авторами встановлено, що приходну частину водних балансів у найбільшій мірі визначають опади на водну поверхню озера і надходження води з р. Дунай самопливним шляхом. У витратній частині водних балансів найбільший відсоток становить випаровування. Величини нев’язок водних балансів знаходяться в межах точності вихідної інформації.
В роботі описуються дослідження впливу агрометеорологічних умов на розвиток популяції лугового метелика на території східних областей України. Установлено, що на збільшення популяцій метелика в поточному році найбільше впливають умови зволоження серпня та вересня минулого року.
Аналізуються регіональні кліматичні моделі А1В та А2 в межах водозбору Куяльницького лиману. Оцінка відповідності даних кліматичних сценаріїв виконувалася порівнянням відмінностей у сезонній динаміці температури та опадів спостережуваних метеорологічних даних і даних за сценаріями А1В та А2. Установлена перевага сценарію А1В для розрахунків стоку.
Дається огляд сезонного ходу основних гідрометеорологічних характеристик за даними стаціонарних і
рейдових спостережень в прибережній зоні моря в 2013-2014 рр. Був проведений порівняльний аналіз з попередніми періодами.
На основі реальних гідрометеорологічних даних проведені узагальнення та їх аналіз по акваторії Каховського водосховища з метою дослідження впливу на них змін клімату за останні десятиріччя.
Викладено результати польових експериментів по вивченню впливу агрометеорологічних умов на ріст та розвиток сої в період посів–сходи.
Стаття являє собою огляд головних результатів робіт вітчизняних вчених по вивченню часової мінливості гідрометеорологічних характеристик Чорного моря.
На основі статистичного аналізу матеріалів спостережень на 38 станціях встановлені особливості просторово-часової мінливості кліматичних полів приземної температури повітря і опадів на території лівобережної України у другій половині 20 століття.
Були представлені результати чисельних експериментів з оцінки впливу посушливих, вологих і середньобагаторічних умов на розвиток популяції колорадського жука і формування врожайності картоплі в умовах Чернігівської області. В основу чисельних експериментів покладена модель формування врожайності картоплі та розвиток популяції колорадського жука при різних агрометеорологічних умовах.
Досліджені агрометеорологічні умови вирощування картоплі у Львівській області, встановлені головні причини зменшення її врожаїв. Розроблені статистичні залежності врожаю картоплі від різних агрометеорологічних показників, які дають змогу складати прогноз очікуваного врожаю із завчасністю 1- 1,5 місяця
Розглядається оцінка агрокліматичних умов формування рівнів урожайності сільськогосподарських культур та модель визначення оптимальної структури посівних площ фермерського господарства.